Ніва № 05 (2855), 30 студзеня 2011 г.

Пуодляско-Полеская візыта в Рыё-дэ-Жанэjрo

Томаш СУЛIМА

Рэпортаж з коляднуй экспэдыцыі Дорофея Фіёніка, Ані Фіёнік, Ангеліны Быцько і Томаша Сулімы з Музея Малуй Ойчыны в Студзіводах

„Томэк, бэры апарат! Споткаемся по дорозі. Я прыпаркую самоход”. Момэнт, колі одчуваеш, што за хвіліну здеjсніцця штось нэзвычаjнэ. Кунэць куньцёв доехалі, оказалось, в сам тупік подiеj — наша мэта, местэчко Давід-Городок на Століншчыні. Маем 13 студня, половіна одінадцатуй в ночы. Пэрэд намі бодаj найтікавейшэ з’явішчэ обраду вітаня Нового року кругом пару сот кілометраў. На головнуй плошчы Давід-Городка собралось вжэ пару тышчы люді. Нэ туолько зсюль. Потуом дознався, што прысутнічалі гледачы з Менска і другіх городуов Білорусі. Поводом нашого і другіх подорожжа былі Конікі — нэ на вырост трэба сказаті, што подея помэняла полескі городок в Рыё-дэ-Жанэjро в час карнавала.

Фотографую, зручно мінаю пары, якіе танцуют, співают, просто добрэ гуляют. Думаю, бэрут мэнэ за свого. Кажды выезд Музея Малуй Ойчыны со Студзівуод всэ на туолько добрэ пудрыхтованы, што нашы атрыбуты натурально мешают нас в лёкальны колорыт. Молодая діевчына, одягнёна в беленьке, казочнэ оденье, позірае на мэнэ, ледь выстаючаго з чугая (!) з башлыком, то з цікавосьцю, то в містычнум зрозуменні друг-друга. Конікі займают шыроку гуліцю — сёго дня машыны ідут в отставку.

Шчэ трыста мэтрув і князі, королевны, мікі-маўсы і другіе мухоморы ўрочысто вуойдут на плошчу, дэ будут (...)


поўны тэкст артыкула ў друкаваным варыянце газеты або праз тыдзень у архіўным выпуску Нівы.PDF